жовтень - 21 - субота

Сказав один з них, їхній власний пророк: «Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!
Тит. 1,12

Апостол Павло цитує у даному випадку Єпіменіда, філософа та державного діяча Крита, який насмілився так несхвально охарактеризувати своїх громадян.

Добре, коли прагнуть відстоювати моральні принципи, але виникає питання, чи відносив Єпіменід ці критичні судження й до самого себе? Той, хто загострює увагу на помилках інших, зазвичай не помічає свої власні, не думаючи про те, що сам не кращий за тих, кого критикує.

З цього приводу Павло написав так: «Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш. Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?» (Рим. 2,1.4).

Павло також несправедливо ставився до інших у той період, коли був гордим та самовпевненим фарисеєм. Але потім він змінився. Після того як Господь з’явився йому на шляху в Дамаск, він усвідомив свої гріхи та покаявся перед Богом. Це був поворотній момент у його житті. Він побачив себе у Божому світлі та засудив.

Це якраз та відправна точка, з якої варто починати, інакше людина ніколи не зможе примиритися з Богом.