червень - 28 - середа

Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл
Іс. 44,3

Вода! Ми п’ємо її, використовуємо для приготування їжі, занурюємося в неї, коли приймаємо душ. Люди завжди відчували в ній потребу, билися за неї та гинули через її відсутність. Недивно, що в Писанні це слово так часто використовується в якості зображення благословень, чогось освіжаючого, що Бог посилає спраглій душі.

В наведеному вище вірші Бог образно говорить про благословення, які Він виллє на Ізраїль в грядущій день. Повертаючи до себе свій земний народ, Він говорить, що це Його раб, якого Він обрав. Водою, яку Він виллє на спраглі душі, буде Святий Дух, який зробить так, що «будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках!»

А як на рахунок духовної води, яку Господь дає сьогодні?

По-перше, є «вода жива», яку Він дає душам, що просять Його про це. В розмові з жінкою біля колодязя в Сіхарі Він порівнює її з «джерелом тієї води, що тече в життя вічне». Ті, хто випив цю живу воду, зрозуміли, що вона дійсно така. Вона дає все, що може дати джерело: свіжість, красу та задоволення потреби. Прийшовши до Христа, ми починаємо пізнавати, що Він здатен замінити безплідність на плідність, гіркоту на любов.

Далі, будуть також «ріки живої води», які течуть із сердець тих, хто вірить в Христа. Вода, яку дає Бог, не тільки задовольняє наші потреби та бажання, але й від нашого життя тече до інших спраглих душ. Господь говорив це про Духа, якого повинні були прийняти віруючі в Нього.

Щасливі ті християни, чиє життя сповнене живою водою до верху.