травень - 27 - неділя

«Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: «Змилуйся над нами, Сину Давидів! І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: «Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце?» Говорять до Нього вони: «Так, Господи!» Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: «Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!»
Матф. 9,27-30

Ці двоє сліпих не були сліпими духовно настільки, щоб не розпізнати, що Ісус є Сином Давида, тобто царем, якого вибрав Бог. Слідуючи за Ним, вони кричали, щоб Він явив їм милість, але Господь не відповідав. Чому? Просто Він випробовував їхню віру, а саме чи насправді вони були впевнені в тому, що Він може зцілити їх. І коли вони витримали це випробування, Господь запитав, чи вважають вони, що Він здатний це зробити. Вони виразили свою впевненість в Його силі і в кінцевому результаті чудовим способом здобули зір. В усьому цьому вони явили віру в те, що Він насправді є Сином Давида, істинним царем Ізраїлю. Тому вони, будучи юдеями, були удостоєні благословення його любові і благодаті.

Інший випадок представлений нам у Матв. 15,2228, коли хананеянка, прийшовши до Господа, назвала Його Сином Давида і просила про милість по відношенню до своєї дочки,  яка біснувалась. Господь нічого не відповів. Тоді учні стали просити Його щось зробити, але Він сказав, що посланий тільки до загублених овець дому Ізраїлю. Хіба цим Він не вказав на те, що ця жінка не мала рації, назвавши Його Сином Давида, оскільки не була ізраїльтянкою? Вона намагалась знайти благословення не на тій основі. І все ж потім, визнавши себе негідною (хоча і мала потребу), вона також була благословенна. Так і сьогодні погани благословенні не тому, що Христос є царем Ізраїлю, а тому, що цей великий цар є також Спасителем грішників.